Львів: новий Цивільний кодекс загрожує прозорості

У стінах Верховної Ради відбулася стрімка зміна законодавчого курсу. Парламент зняв з розгляду попередній проєкт Цивільного кодексу, а новий проєкт №15150 вже отримав підтримку профільного комітету та сесійної зали.

Чи це право на безпам’ятство?

Проєкт №15150 викликає великий резонанс серед журналістів-розслідувачів та комплаєнс-систем. Стаття 328 проєкту закріплює «право на забуття», яке дозволяє фізичним особам вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних, якщо ця інформація втратила суспільний інтерес.

Як це може вплинути на Львів?

У Львівському міському порталі levynyi-holos.lviv.ua ми розбираємося, які саме норми проєкту №15150 несуть загрозу для прозорості та що варто змінити до другого читання. Спікер Руслан Стефанчук та ініціатори проєкту називають це історичним кроком до оновлення приватного права, проте для екосистеми відкритих даних це виглядає як вирок.

Приватність для юридичних осіб: оксюморон у законі

Статті 345 та 353 проєкту гарантують юридичній особі право на власний «цифровий образ» та прямо визначають, що обробка даних щодо цифрового образу юридичної особи можлива лише за її згодою. Це може обмежити можливість агрегування даних про податкові борги, судові рішення, санкції або зв’язки компаній у публічні досьє в аналітичних системах.

• Юристи YouControl розбиралися, які саме норми проєкту №15150 несуть загрозу для прозорості
• Проєкт №15150 може створити інструмент для зловживань, який знищить механізми фінансового моніторингу
• Депутати створюють інструмент для зловживань, який знищить відкриті дані

У Франківському районі Львова можна почути розмови про те, як новий Цивільний кодекс може вплинути на місцевий бізнес. На площі Ринок львів’яни обговорюють, чи це право на безпам’ятство для корупціонерів.